Image default
Економіка Культура Політика Спорт Суспільне

«Десятина» для IT: які податки готують для «Дія City»

«Дія City» – одна з найбільш обговорюваних тем серед ІТ-спільноти. Законопроєкт №4303 «Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні», який регулює ключові положення існування правового режиму «Дія City»  та задає основні поняття, «вибухнув» у публічному дискурсі наче епатажна рок-зірка зі світу законопроєктів. ІТ-спеціалісти усіх рівнів, від топ-менеджменту до розробників, як ніколи до цього, долучилися до гарячої, і що особливо нетипово, юридично-правової дискусії.
Детальніше про те, чи всі бажання законотворців у цій сфері здійсненні, Mind розповідав у матеріалі «Комунізм в окремо взятій галузі: 5 обіцянок від «Дія City» для айтішників».
Якщо про запровадження регулювання діяльності IT-компаній вже говорилось неодноразово, то про зміни у оподаткуванні для резидентів «Дія City»  – не все зрозуміло. Мова йде про законопроєкти № 3933, 3933-1 та 5376, які впроваджують зміни в Податковий кодекс України та регулюють податковий аспект питання. Окрім цього, не менш важливим для розуміння потенційних ризиків «Дія City» є законопроєкт №5054 «Про внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо визначення поняття трудових відносин та ознак їх наявності».
Що в цій царині пропонує регулятор, і як нові норми відіб’ються на учасниках ринку, Mind розповіли керуючий партнер A1 Consulting Володимир Чижиков та старший консультант компанії Дмитро Носенко.
Аналізуючи законопро«єкт № 5376, що містить найбільш актуальні пропозиції змін до Податкового кодексу України та ще навіть не пройшов перше читання, важливо розуміти, що «резидентство «Дія City»» та «податкове резидентство «Дія City»» – це з юридичної точки зору дві різні речі.
Резиденти «Дія City», що не подали заяву до контролюючого органу про отримання статусу «податкового резидента «Дія City», будуть вважатися платниками податку на загальних засадах. В свою чергу ті, хто таку заяву подав та пройшов процедуру підтвердження з боку контролюючого органу, отримають можливість сплачувати тільки податок на виведений капітал за ставкою 9%.
Не обійшлося й без трансфертного ціноутворення. У разі здійснення податковим резидентом «Дія City» контрольованих операцій (операцій з пов’язаними нерезидентами або офшорами), умови яких не відповідають ринковим, донарахована база оподаткування буде оподатковуватися за ставкою 18% (пп. 141.9.3 п. 141.9 ст. 141 законопроєкту № 5376).
Також з резидентством «Дія City» пов’язано ще три цікаві пільгові механізми оподаткування.
Здається, всі вже бачать потенційні схеми оптимізації податкового навантаження через резидентів «Дія City».
Щодо оподаткування працівників резидента «Дія City», а саме найманих працівників за трудовим договором та гіг-спеціалістів за гіг-контрактом: їхня заробітна плата/винагорода оподатковується за ставкою 5% + 1,5% військового збору.
Що стосується ЄСВ, то для працевлаштованих за трудовим договором сплачується мінімальний страховий внесок (з 01.01.2021 він складає 1 320 грн). В свою чергу, з гіг-спеціалістами все інакше. ЄСВ для гіг-спеціалістів, що діють на підставі гіг-контракту, розраховується як 22% від винагороди відповідного гіг-спеціаліста (тобто як і в стандартних трудових відносинах у всіх інших індустріях). 
Зараз  однозначної  відповіді нема, залишається лише здогадуватись та розглядати їх як потенційний захист від рекласифікації відносин за такими контрактами у трудові за законопроєктом №5054.
Так що ж турбує ІТ-спільноту в правовому режимі «Дія City»? Претензії варіюються від загальних до доволі конкретних.
Важливою темою дискусії стали договори про «неконкуренцію» та «непереманювання», які за думкою ІТ-спільноти руйнують фундаментальні принципи функціонування ІТ-індустрії. Відповідно до позиції  Мінцифри, вони залишаться й у фінальній редакції законопроєкту №4303. Це позиціонується як вимушений крок, спрямований на захист інтелектуальної власності ІТ-гігантів, які просто не вийдуть на український ринок без гарантій такого захисту.
Законопроєкт зазначає, що відмова від укладання договорів про «неконкуренцію» та «непереманювання» не може бути підставою для припинення трудового договору чи гіг-контракту, проте нічого не сказано про те, чи може це бути підставою для неукладання такого договору чи контракту.
Ці побоювання є настільки істотними, що навіть на презентації проєкту в квітні міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров  приділив їм окремий блок, в межах якого переконував, що резиденти будуть захищені від так званого «маски-шоу». Наскільки обіцяний захист буде дієвим – дізнаємося лише на практиці.
Щодо добровільності вступу: як вже декілька разів зазначалося, дуже важливу роль у всьому проєкті «Дія City» відіграє законопроєкт №5054, який, нібито, не має до нього прямого відношення та направлений на загальний контроль за трудовими відносинами, але опосередковані фактори спонукають розглядати його як потужний аргумент за набуття резидентства «Дія City».
Незважаючи на усні гарантії Мінцифри про збереження існуючої моделі роботи ІТ-ринку, поки що не має впевненості щодо подальшої можливості структурування ІТ-галузі через ФОП-ів (для кращого розуміння контексту пропонуємо читачам переглянути фрагмент онлайн-презентації «Дія City»).
Урешті-решт гіг-контракти з практичної точки зору не дають ніяких переваг, окрім потенційного захисту від  рекласифікації відносин з ФОП у трудові.
Загалом можна зазначити, що Мінцифри доволі відкриті до спілкування з ІТ-індустрією: впроваджують робочі групи, проводять обговорення та намагаються вибудувати конструктивний діалог. Проте фундаментальні принципи проєкту залишаються без змін, а змінюється лише юридична «охайність» їх викладення.
В свою чергу, більшість представників ІТ-спільноти України доволі реакційно відповіли на такі інноваційні механізми розвитку галузі. На сьогоднішній день петиція щодо скасування законопроєкту набрала необхідні для її невідкладного розгляду 25 000 підписів. Отже, дуже скоро ми маємо побачити на веб-сайті Офіційного інтернет-представництва президента України публічне оголошення про підтримку або непідтримку президентом України петиції проти «Дія City».

This website uses cookies to improve your experience. We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish. Accept Read More

Privacy & Cookies Policy