Image default
Економіка Політика Суспільне

Кошторис енергонезалежності: як Україні збільшити видобуток власного газу

Природний газ залишатиметься одним із головних видів палива в Україні – принаймні, 10 наступних років. Це випливає з «Національної економічної стратегії України до 2030 року», яку уряд затвердив 3 березня 2021-го і яка передбачає збільшення власного видобутку газу до 30 млрд кубометрів на рік. У програмі братимуть участь як державні, так і приватні компанії.
Плани Кабміну мають сприяти вирішенню трьох головних завдань. По-перше, повністю забезпечити потреби України газом власного видобутку, аби досягти енергетичної незалежності. Сьогодні це відбувається лише на дві третини: ми видобуваємо 20 млрд кубів на рік. По-друге, мати ресурси на час перехідного періоду від використання викопного палива до «зеленої» енергетики. Цей період може тривати 10 років і більше, все залежить від розвитку технологій. По-третє, галузь газонафтовидобутку здатна створити десятки тисяч нових робочих місць. А оскільки ринок праці найближчими роками активно змінюватиметься, і багато людей втратять звичні робочі місця, це – один із шляхів боротьби з безробіттям.
Щоб досягти мети – видобутку 30 млрд «кубів» газу на рік, компанії-видобувники повинні мати певні фіскальні пріоритети на період дії Стратегії. Асоціація газовидобувних компаній (АГК) підготувала пропозиції зі зменшення ренти для нових інвестиційних проєктів у сфері видобутку вуглеводнів. Найбільший зиск від цього матиме група компаній «Нафтогаз», на яку припадає понад 70% видобутку газу в країні. Вона ж стане і найбільшим бенефіціаром зі створення нових робочих місць.
Документи щодо зменшення ренти для нових інвестпроєктів АГК разом із видобувниками найближчим часом передадуть до Мінфіну та профільних комітетів Верховної Ради – енергетичного й податкового. Під ці розрахунки було підготовлено звіт компанії KPMG щодо впливу розвитку газовидобутку на загальну економіку країни. А компанії провели розрахунки щодо кожної перспективної ділянки. Mind пропонує ознайомитися з деякими прикладами.
За останні п’ять років Україна витратила $35 млрд на закупівлю енергоресурсів, адже країна на 35% залежить від імпорту газу, і на 70% – від імпорту нафтопродуктів. Імпортери закупили 56 млрд «кубів» газу на $14 млрд і майже 15 млн тонн нафтопродуктів на $21 млрд: це бензин, дизпаливо та скраплений газ.
Сьогодні світ починає відновлюватися після пандемії та викликаного нею падіння економіки, а разом із цим починають зростати ціни на всі продукти, зокрема й на паливо. У 2020 році світовий газовидобуток зазнав чи не найбільшого історично падіння – зниження склало 140 млрд «кубів», а суми скорочення інвестицій та капітальних вкладень становлять трильйони доларів. Утім, за розрахунками McKinsey, вже на початку 2022 року світове споживання газу вийде на докризовий період; нафти і нафтопродуктів – трохи пізніше, бо автомобільне сполучення та авіаперевезення так швидко не відновляться.
«Якщо ми порахуємо показники вже затверджених балансових видобувних запасів на наших родовищах та площах, то зрозуміємо, що, навіть, за умови збільшення видобутку, протягом 25 років зможемо їх видобувати та покривати потреби України власним ресурсом», – повідомив Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній.
Інвестиційна можливість багатьох наших компаній обмежена, але, запевняє пан Петренко, лише запуск наявних восьми проєктів на основі угод про розподіл продукції (УРП), гарантують інвестиції на початкових етапах на рівні $400 млн.
У своєму дослідженні KPMG обмежила свої розрахунки 10-ма роками – з 2020 до 2030, а як «нові» розглядала лише ті проєкти, які давно відомі, контифіковані з точки зору геологічних та економічних параметрів, що є досяжними. Але розробляти їх у компаній з різних причин «не доходили руки». У дослідженні виведено два сценарії: песимістичний і оптимістичний.
«Перший прогноз: «Нафтогаз» не здійснює видобуток на нових проєктах; відбувається лише підтримка наявних, щоб забезпечити зменшення падіння видобутку. Приватні ж компанії підтримують наявні та розвивають нові проєкти, які мають у своїх портфелях. Тоді ми отримаємо потенційне падіння видобутку газу з 20 млрд куб.м у 2021-му до 12 млрд куб.м до 2030-го», – розповідає сценарії Олег Неплях, керівник галузевої практики енергетики та природних ресурсів KPMG  в Україні.
За другим прогнозом економіка України протягом 10 років додатково зможе отримати 285 млрд грн ВВП, з якого більша частина формуватиметься в галузях, які обслуговують газовидобуток. Наприклад, компанії ПЕК купують газ і виробляють тепло 1 електроенергію; харчові підприємства виробляють їжу і постачають буровим бригадам. Фіскальні доходи і збори для місцевих і національного бюджету додатково можуть становити майже 350 млрд грн. Крім того, за наступні 10 років буде створено продуктів та послуг на 1,5 трлн грн більше, ніж без реалізації Стратегії.  
До 2030 року можуть з’явитися нові поклади та проєкти, і вони здатні працювати й далеко після цього десятиліття. Отже, ефект від нинішньої стратегії розвитку газовидобутку може бути набагато більший.
Провал так званої програми «20/20», якою передбачалося, що НАК «Нафтогаз України» у 2020 році вийде на власний видобуток 20 млрд куб.м на рік, у компанії пояснили відсутністю ліцензій на перспективні площі і родовища. Відповідно, не було що бурити і розробляти. Наразі Кабмін Дениса Шмигаля зробив крок назустріч.
«Наш уряд визнав, що національна компанія повинна очолити кілька перспективних проєктів. Тож, ми вже почали працювати з новими ліцензіями, у нас є декілька дуже великих блоків. Йдеться про Юзівську площу, ділянки на Чорному морі, і про чотири великі ділянки, щодо яких підписані угоди про розподіл продукції. Протягом останнього року ми набрали в нашу команду по видобутку нових людей, які працюватимуть на нових родовищах», – повідомив Отто Ватерландер, головний виконавчий директор з трансформації Групи «Нафтогаз».
«Усі наші великі проєкти дуже логічно розділяються між усіма регіонами України. Я назву ті, в яких ми плануємо розробляти як існуючі балансові запаси, так і нові перспективні ресурси, отримані нещодавно», – зазначив Олександр Романюк, директор дивізіону «Нафтогаз Розвідка та Видобування».
Проєкти за умовами УРП знаходяться в трьох областях: Львівській,  Харківській, і одна – більшою частиною у Дніпропетровській області. Загальний потенціал усіх УРП дозволить додатково поставити на баланс НАК 50-60 млрд «кубів» газу. У найближчі 10 років там вдасться видобути до 10 млрд куб.м. Інвестиції складуть до 70 млрд грн капітальних витрат та до 7 млрд грн операційних витрат.
Родовища газу щільних колекторів, чи пісковиків, які вже знаходяться на балансі НАК. Це близько 15 спеціальних дозволів у різних регіонах, здебільшого в Харківській та Полтавській областях. Перспективні поклади оцінюються у 20-30 млрд кубометрів, інвестиції також становитимуть до 70 млрд грн, створення нових робочих місць – кілька десятків тисяч.  
Юзівська ділянка. Більша її частина знаходиться у Донецькій області, менша – у Харківській. Перспективні ресурси оцінюються у 150-200 млрд кубометрів – це змішані поклади традиційного газу та ущільнених пісковиків.
Ділянки Чорного моря. Спеціальні дозволи на них НАК отримав нещодавно. Компанія вбачає там найбільший потенціал серед усіх інших своїх проєктів з точки зору ресурсів та запасів. Достатньо подивитися, як активно на сусідніх ділянках на шельфі у Чорному морі працюють Туреччина, Румунія та Болгарія. Так, днями Туреччина оголосила про відкриття нового потужного родовища із покладами у 135 млрд куб.м газу. Відтак, запаси відкритих чорноморських родовищ країни сягнули 540 млрд кубів.
Оскільки всю українську газовидобувну інфраструктуру – разом із «вишками Бойка» на шельфі Чорного моря – було анексовано Росією у 2014 році, цей проєкт буде абсолютно новим як з точки зору інфраструктури, так і з точки зору створення робочих місць.
Чому Україні потрібне фіскальне стимулювання нових проєктів? З 2018 року в Україні діє зменшена рента на нові проєкти в галузі газовидобутку – 6-12% для свердловин глибиною до 5 км і понад 5 км відповідно. За цей час державні та приватні компанії заклали більше 300 нових свердловин. «Протягом трьох років ці свердловини стали ключовим чинником, який допомагав боротися з природним падінням на виснажених родовищах України: вони дали більше, ніж 4,5 млрд кубометрів газу. Але дія цієї ренти закінчується до 2023 року», – зазначає Артем Петренко.
Асоціація газовидобувників України пропонує уряду продовжити до 2030 року таку ж рентну ставку – 6-12%, але розширити її і на видобуток нафти, газового конденсату та палива з нетрадиційних покладів і покладів щільних порід.

This website uses cookies to improve your experience. We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish. Accept Read More

Privacy & Cookies Policy