Image default
Політика Суспільне

Президент IT Ukraine: «Михайло Федоров особисто гарантував, якщо домовленостей з індустрією не буде дотримано, він припинить підтримувати «Дія City»

Як Україна скористалася стрімко збільшеним попитом на розробку цифрових продуктів? Чому зараз IT-бізнес – «на розтяжці»? 606 євро – міф Мінцифри чи реальна середня зарплата в галузі? На ці та багато інших запитань відповів під час прес-конференції президент асоціації IT Ukraine, СEO Intellias Віталій Седлер. Mind вибрав з бесіди найцікавіші цитати та факти.
У сервісних компаніях модель підрахунку дуже проста: виручка прямо пропорційно залежить від кількості співробітників. Нині 1000 фахівців приносять близько $40 млн річного доходу.
В останні місяці на ринку дуже сильно зросла конкуренція за таланти. Цей тренд підживлює зростання їхніх зарплат в Україні. Припускаю, що в найближчі 6-9 місяців вони збільшаться на 7-10%. А надалі зростання дещо призупиниться і вийде на стандартний темп: 4-5% річних.
Так, представники Мінцифри нещодавно заявили, що середня зарплата в галузі – 606 євро. Не згоден із цією цифрою: інформація незрозумілого походження. За даними різних опитувань, середня медіана як мінімум утричі вища: близько $2000.
Не думаю, що міністерство взяло до уваги зарплати співробітників на загальній системі оподаткування. У галузі близько 12% компаній працюють за штатною моделлю працевлаштування. У них вся зарплата «біла», як і у фахівців-ФОП.
Навесні минулого року IT-компанії дружно перейшли на віддалений режим роботи. Наприклад, у нашій компанії близько 3000 співробітників, за тиждень ми перевезли офіс по домівках. Продуктивність роботи майже не змінилася. Так, не завжди зручно працювати з дому, зате заощаджуємо час на дорогу.
Чи плануємо повертатися в офіси? У перспективі 9-12 місяців – поки не буде безпечних умов – більшість співробітників залишаться працювати вдома. Хоча зараз близько 25-30% персоналу схильні ігнорувати ризики і хочуть їздити в офіс. Гадаю, найближчим часом така пропорція збережеться.
Ми ще минулоріч скоротили близько 35% офісних площ. Якщо офіс використовується лише на 10% (як було в першій половині минулого року) або на 25% (як зараз), то логічно відмовитися від 40-50% площ.
Ще один цікавий тренд, викликаний пандемією: якщо раніше персонал було локалізовано в офісах, то зараз близько 70% компаній переходять на модель «співробітники повсюди». Бізнес шукає інженерів по всій країні та за її межами. Наприклад, у нашій компанії з’являються команди в Дніпрі та Білорусі.
Зараз є можливість наймати команду по всьому світу. Найперспективнішим є залучення співробітників з ментально близьких нам країн: Білорусі, Молдови, Польщі, Румунії, Болгарії. Наразі не бачу істотних активностей щодо найму розробників з Азії. З ними потрібно вміти працювати.
Індуси мають серйозну перевагу – їх величезна кількість. Якщо клієнтові потрібно виконати великий проєкт, оперативно найняти 500 -1000 інженерів, то в Україні з цим виникнуть складнощі. Але якщо порівнювати якість фахівців, то українські розробники в силу своїх ментальних особливостей (бажання вчитися, інтерес до челленджів) більш підходять для технічно складних проєктів.
За такий підхід іноземні замовники дуже цінують українських розробників і пропонують складні, цікаві проєкти. Це конкурентна перевага та відмінність наших не лише від індусів, а й від розробників з інших пострадянських країн.
Процитую Рональда Рейгана: «Сім найстрашніших слів для бізнесу: «Я з уряду і хочу вам допомогти».
Ініціатива «Дія City» нібито призначена нам допомогти. Індустрії дійсно потрібна допомога з однієї ключової проблемі – розвитку IT-освіти в Україні. Її рівень серйозно відстає від потреб галузі. Про що ми постійно говоримо державі та самі інвестуємо гроші, експертизу і час у цю сферу. Але нас продовжують не чути.
У концепті «Дія City» – акцент не на освіту, а на податки. Але з ними все гаразд. Бізнес, фахівців і більшість клієнтів влаштовує модель ФОП. Навіщо змінювати систему, яка допомагає індустрії динамічно зростати? Ці питання ми почали ставити перед Мінцифрою ще в минулому році. Конструктивних відповідей не отримали.
З одного боку, ми побоюємося ситуації, коли нам обіцяють одне, а проголосують інше. Тому постійно просимо, щоб було пакетне голосування одразу трьох законопроєктів. У Мінцифрі нам кажуть, що процесуально це зробити неможливо. Насправді, можливо.
Судячи з того, як виглядає прогрес (у ВР зареєстровано лише один з трьох потрібних для старту законопроєктів. – Mind), цьогоріч активного запуску «Дія City» не буде.
У першій половині 2020 року на світових ринках спостерігався серйозний обвал (на 30%). За різними оцінками, найбільший з часів Другої світової війни. Природно, були суттєво знижені інвестиції і в IТ. Багато клієнтів IT-компаній закрили проєкти. Найсильніше просіли Travel, авіа, івенти. Розробники в цих сферах втратили близько 80% доходів. Цим індустріям знадобиться ще близько трьох років, щоби вийти на докризові показники.
Найактивніше почали вкладати в міграцію у хмари, сервіси для дистанційної роботи, онлайн-торгівлю, тощо. За цими напрямками спостерігаємо збільшення в рази обсягів ринку і, відповідно, інвестицій. Україна цим попитом користувалася.

This website uses cookies to improve your experience. We'll assume you're ok with this, but you can opt-out if you wish. Accept Read More

Privacy & Cookies Policy