Ми звернули увагу, що у відеороликах (ред. — автор має на увазі відео яке знімають російські журналісти на окупованих територіях України) дуже часто почали з’являтися особи з явними дефектами зубів, точніше з відсутністю передніх зубів у місцевих жителів.
Наявні, якщо можна так сказати, проблеми зі стоматологічними послугами для населення.
Щоб розібратися з джерелами проблеми поспілкувалися з кількома місцевими стоматологами. І ось, що вони розповіли.
Проблема з постачанням сучасних матеріалів з Європи, звідки в основному йшли матеріали та витратний матеріал для стоматології. Перейти на такі ж постачання з Росії ідея так собі.
Тому що зайва ланка посередників це завжди плюс до ціни, а населення, як ви самі розумієте, багатшим не стає, швидше навпаки.
Тому що сучасні французькі, німецькі, швейцарські та інші якісні розхідники до роботи, з якими звикли кваліфіковані місцеві стоматологи, просто не доступні їм.
Проблема з ремонтом та профілактикою стоматологічного обладнання. Через поломки та знос простоюють стоматологічні крісла, припадають пилом зламані рентген-апарати.
А ще брак паст і гелів для зліпків, зуболікарських бурів, стрижнів і пластсмол для протезування та іншого
Нестача кваліфікованих зубних лікарів
Кваліфіковані зубники це особлива каста лікарів — забезпечені, впевнені в собі, люди, що поважають себе, вони не терплять коли ними раптом намагається зневажати всяке напівграмотне бидло з автоматом
Зазвичай одного хамського вчинку навіть із натяком на загрозу по відношенню до них достатньо щоб із Мелітополя чи Бердянська виїхало кілька стоматологів.
Тому на лівобережжі Херсонщини та в Запорізькій області під владою росіян зазвичай залишаються стоматологи досить низької кваліфікації, не здатні фізично до найскладніших зуболікарських операцій.
Тому зростає кількість звичайних людей, у яких раптом стали явно виявлятися проблеми із зубами.
Якщо до початку війни, наприклад генічани, здебільшого легко їздили лікувати зуби до сусіднього Мелітополя, де без перебільшення на кожному розі до війни розташовувалася стоматологічна клініка або приватний зуболікарський кабінет, то зараз така поїздка за складністю вже порівняна з поїздкою раніше до Києва чи Харкова для лікування зубів.
Відсутність залізничного сполучення з Мелітополем, скорочення кількості маршруток, перевірки на блок-постах, комендантська година – усі ці речі не сприяють поїздкам генічанам за межі містечка для отримання стоматологічних послуг.
Для російської влади стоматологічної проблеми взагалі немає.
Командировані росіяни тут зуби не лікують, вони лікують зуби там звідки приїхали. Ну і найголовніше – проблеми із зубами місцевих жителів медичні кадри з Росії вважають чисто косметичними та не вартими уваги медичних департаментів та міністерств.
Таким чином, проблеми стоматологічної галузі у двох областях України під російською владою є нерозв’язною проблемою, що й продемонстрували ці два роки після вторгнення.
Ретельно налагоджені за десятиліття ланцюжки поставок, гарантій, ремонтів, перепідготовки кадрів, семінарів з обміну досвідом впали, а для налагодження нових знадобиться як мінімум завершення війни і також не менше п’яти років для виходу на довоєнні рівні та показники.
Джерело — Стоматологія на окупованих територіях — чому стало більше беззубих людей?
Ми з України. Добрий день, шановне панство.
Мене звати Степан Коркут. Я родом з Коломиї, міста з глибокими культурними традиціями та живою історією. Наразі навчаюся у Львівській політехніці, де поєдную академічну освіту з активною роботою у сфері медіа.
Паралельно з навчанням пишу статті, аналітичні матеріали та огляди для редколегії сайту likenews.com.ua. У своїх текстах зосереджуюся на суспільних процесах, міському житті, транспорті, регіональних темах, а також на подіях, які формують сучасну Україну. Важливим для мене є не лише інформування читача, а й пояснення контексту, причин та можливих наслідків подій.
У роботі дотримуюся принципів відповідальної журналістики, намагаюся писати чітко, доступно і без зайвої емоційності, залишаючи простір для самостійних висновків читача. Вважаю, що слово має значення, особливо в часи великих змін і випробувань.
З повагою,
Степан Коркут