Новий ультиматум Дональда Трампа, в якому він скоротив «час на роздуми» для Володимира Путіна з 50 до 10 днів, виглядає ефектно. Проте навіть у самій Росії до подібних заяв уже давно звикли. У Кремлі просто знизують плечима: Трамп не вперше ставить дедлайни, які сам же і забуває.
Минулі його заяви — про «24 години на перемир’я», «два тижні до рішення» чи «50 днів на припинення вогню» — не мали жодних практичних наслідків. Кожен раз усе закінчувалося відкладеним або переформульованим ультиматумом. У результаті, Путін навчився ігнорувати риторику Трампа як порожню балаканину — без реальних дій, без тиску, без сили.
Це цікаво — Німеччина проти нової коричневої чуми: стратегія Мерца і нова роль Берліна у війні за Європу
Трамп на роздоріжжі: плюшевий ведмедик чи хижак?
Сьогоднішня ситуація для Трампа складніша. Якщо він вкотре «переосмислить» свої слова, не підкріпивши їх діями, його імідж — особливо серед республіканців-яструбів — ризикує перетворитися на карикатуру: “плюшевого Тедді”, якого Москва не боїться, а союзники не поважають.
Єдиний спосіб зламати цю тенденцію — показати силу, причому не на словах, а на полі бою. І тут є лише один реалістичний шлях: різке нарощування військової допомоги Україні, з акцентом не на тренування чи передачу західних озброєнь від партнерів, а на безпосереднє постачання зі складів Пентагону.
Європа на межі, час діяти Вашингтону
Натовські та європейські арсенали уже майже вичерпані. Латвія передає останнє. Естонія передає все, що не пригвинчено до підлоги. Франція обіцяє, але мало. Єдиний залишившийся “запасний склад” — всередині США.
І якщо Трамп хоче примусити Путіна до миру, йому доведеться діяти швидко — надавати Україні не десятки, а сотні HIMARS, тисячі ракет, масові партії F-16 і дронів стратегічного рівня. Інакше Росія не відчує жодного тиску.
Санкції, які не працюють (поки що)
Ще один козир — вторинні санкції проти країн, що купують російську нафту та газ. Але навіть у США визнають: ефект, якщо й буде, то через півроку-рік. До того часу росіяни скоріше “затягнуть паски”, ніж припинять війну.
Це як у старому анекдоті:
— Якщо горілка подорожчає, ти менше питимеш?
— Ні, я менше їстиму.
Так і тут — Москва радше пожертвує рівнем життя, ніж припинить війну через дорогі енергоносії.
Розвал Росії? Не для Трампа
Могла б бути й третя стратегія — створення умов для розпаду Російської Федерації. Але це — надто ризиковано. Трамп, попри усю войовничу риторику, не готовий до світу, де замість централізованої РФ — 15 нових держав із ядерними боєголовками, кожна з яких може стати новою Північною Кореєю.
Йому потрібен “сильний, контрольований противник”, а не хаотичний конгломерат кризових режимів. Отже, сценарій розпаду Росії — не його стратегія.
До речі — звідки взялася «Юнармія» на Херсонщині під окупацією
Висновок: або демонстрація сили, або поразка риторики
Трамп опинився в критичній точці. Новий ультиматум на 10 днів — це шанс не лише для Вашингтону, а й для нього особисто. Але тільки за умови, що він підкріпить слова діями — масштабною, безкомпромісною підтримкою України.
Інакше — ще один термін “болтовні” лише підштовхне Путіна до нових наступів, а самого Трампа — до ролі політичного Тедді-беара, якого не бояться ні вороги, ні союзники.